Тривога завжди з’являється невчасно.
Майбутнє може бути непередбачуваним, навіть у короткостроковій перспективі, тому турбуватися про несподівані проблеми – нормально. А тим паче в передчутті свята. Так людина подумки готується до важливих ситуацій, прораховує наперед імовірність несприятливого результату. Але загострюючись, подібні емоції можуть перерости в сильне занепокоєння і заважати раціонально аналізувати ситуацію.
Для тривоги характерна емоційна й фізична напруга. Тому у хронічних випадках звичайне занепокоєння перетворюється на нескінченну гонитву за відчуттям комфорту й безпеки. Неможливо (і не потрібно) захистити себе від усього негативу, але людина, яка постійно відчуває тривожність, схильна уникати відповідальності або навіть найпростіших складнощів. Це призводить до труднощів у спілкуванні з людьми, у відносинах, на роботі, в навчанні. "Хочеш миру, готуйся до війни" – ми допоможемо розробити стратегію, яка допоможе вам впоратися з відчуттям тривоги.
Симптоми тривожності
Питання не в тому, чи відчувати занепокоєння, а в тому, як його пережити. Перший крок до того, щоби змусити занепокоєння працювати на вас, а не проти вас – це почати розпізнавати його прояв. Велика частина нашої поведінки зумовлена стурбованістю, але ми рідко помічаємо це.
Постійний страх або занепокоєння
Дратівливість, тривожне очікування поганого
Дискомфорт при зоровому контакті, тихе мовлення
Болі в животі або головний біль
Тремтіння у м'язах, постійна втома
Проблеми зі сном, труднощі з концентрацією
Крім цього, тривога може набувати найрізноманітніших повсякденних форм. Найхарактерніші запитання, які людина ставить собі у стані занепокоєння:





Різні види тривожності проявляються по-різному, але згідно з даними Національного інституту охорони здоров'я США, практично третина дорослих стикаються з одним із них. Крім того, захворювання частіше вражає жінок, ніж чоловіків.
Хронічний стан сильного занепокоєння і напруги, часто без об’єктивних на те причин – це ознака генералізованого тривожного розладу.
Раптові та повторювані напади паніки, епізоди сильного страху та дискомфорту характерні для панічного розладу.
Нав'язливі думки, які змушують вас поводитися певним незвичним чином (наприклад, відчувати потребу постійно мити руки) можуть свідчити про розвиток обсесивно-компульсивного розладу.
Відчуття тривоги, яке розвинулося внаслідок травматичної події, переживання або досвіду (часто зустрічається у військових й інших представників небезпечних професій) – це посттравматичний стресовий розлад.


У когнітивно-поведінкової терапії увага приділяється когнітивним, поведінковим і соматичним, або фізичним, аспектам тривоги. Таким чином, зусилля із боротьби з тривогою повинні бути спрямовані конкретно на а) страшні переконання, б) уникнення поведінки та в) напругу в організмі.
Почнемо з найпростішого механізму, який впродовж кількох хвилин допоможе позбутись відчуття тривожності – практика дихання діафрагмою.
Радимо усамітнитись у ванній кімнаті або в туалеті, подалі від зовнішніх подразників.
Сядьте зручно, розслабте плечі, покладіть одну руку на груди, іншу – на живіт.
Повільно вдихніть через ніс. Груди повинні залишатися нерухомими, а живіт – розширюватися. Затамуйте дихання на пару секунд.
Легко натисніть на живіт і видихніть повітря. Повторіть кілька разів.
Але якщо дихання діафрагмою не допоможе, ми підготували розширений список корисних технік для подолання тривожності.

Сформулюйте емоції словами. Наприклад: "Я відчуваю злість і занепокоєння". Вимовте це вголос, щоб дистанціюватися від емоції та подивитися на неї зі сторони.
















За матеріалами : suspilne.media
Немає коментарів:
Дописати коментар