Медіаграмотність — сукупність знань, навичок та умінь, що дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати різноманітні повідомлення для різних типів медіа. Окрім того, медіаграмотність передбачає вміння розуміти й аналізувати, як медіа функціонують у суспільстві та який вплив вони мають.
Бути медіаграмотним означає бути спроможним знайти те, що ми шукаємо, вибрати те, що нам потрібно, й визначити, наскільки надійною є ця інформація. Бути медіаграмотним означає бути здатним оптимально використовувати відповідну інформацію, зберігаючи її розумно, й ділитися нею з іншими.
Добірка матеріалів про медіаграмотність
інфографіка Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA), що допоможе виявити неправдиву інформацію.
проект з підвищення медіаграмотності споживачів медійного контенту. Сьогодні в Україні потужним медіа-освітнім проектом є «Media Sapiens». Цей проект у 2010 році започаткувала «Телекритика» (зараз – «Детектор
портал, створений на базі онлайн-бібліотеки з медіаосвіти Міжнародного благодійного фонду “Академія української преси”.
проект із розвитку медіаграмотності та критичного мислення.
https://irex.mocotms.com/ml_game/story_html5.html
онлайн-гра, спрямована на перевірку вміння рятуватися від шкідливого інформаційного впливу
+ МЕДІАОСВІТНІ ІГРИ 🎯
Медіаграмотність.
З чого почати???
У світі, яким керує інформація, дитина мусить вміти її критично оцінювати, знати, яким джерелам можна довіряти, що таке фейкові новини та як захиститися від маніпуляцій. Сучасні діти мають справу з інформаційним простором з найменшого віку (через ґаджети, телебачення, зовнішню рекламу тощо).
Інформація, яку людина отримує щодня через ЗМІ та соціальні мережі, формує її свідомість. Медіаосвіта допомагає школярам критично мислити, вчитися шукати й перевіряти інформацію, аналізувати медіаповідомлення і самостійно створювати такі медіапродукти.
Як споживати інформацію правильно і про що варто розповісти учням?
- Перевіряти факти. Діти схильні довіряти всьому, що чують від дорослих. Важливо навчити їх із найменшого віку принципу “довіряй, але перевіряй”, іншими словами — критичному мисленню. Для цього можна використати гру “3 факти про мене”: кожен учень вигадує три факти про себе, один з яких неправда, й називає їх перед класом. Діти намагаються здогадатися, який із цих фактів хибний, ставлячи уточнювальні запитання.
- Перевіряти джерела інформації. пропонуюю такий підхід: пояснювати дітям, що таке “здорове” медіаповідомлення на прикладі “медіаїжі”, яку ми споживаємо кожного дня. “Медіакухар”, тобто автор повідомлення, обирає, з яких “продуктів” готувати, а люди обирають, якій “кухні” надавати перевагу — здоровій, тобто правдивій інформації, чи фастфуду жовтої преси. Харчування має бути збалансованим. Так само і “медіахарчування” має складатися з різних і перевірених джерел, аби не отруїтися фейками та джинсою.
- Не плутати факти з оціночними судженнями. Для того, щоб навчити дітей розрізняти такі повідомлення, підготуйте кілька прикладів, аби учні аргументували, чому це факт чи судження. Наприклад: “Зима — холодна пора року” (факт), “Зима — найгірша пора року” (судження) тощо.
Сьогодні такі соціальні медіа, як Facebook, Twitter, Telegram, взяли на себе функцію поширення новин. Але вони не завжди є надійним джерелом інформації. Вам здається, що ви отримали ретельно відібрані знання з певної теми, поки гортали стрічку відомих вам людей, але це не так. Соціальні медіа транслюють велику кількість маніпулятивних і фіктивних новин.
Боти і тролі
У соціальних медіа розігруються, зокрема, бізнесові й політичні стратегії. Вони залишаються непомітними для нас, але в той же час агресивно втручаються у наш інформаційний простір. І ми піддаємося їм, навіть не усвідомлюючи цього.
Тут варто згадати про ботів і тролів. Це інструменти спотворення реальності. Вони вносять деструктив у публічні дискусії, викликають негативні емоції в аудиторії і порушують онлайн-етику. Боти — це програми, а тролі — реальні люди, які отримують за свою роботу гроші. Їх основне завдання — засмітити інфопростір, щоб реальні думки загубилися серед коментарів. Таким чином відволікається увага від суті питання і створюються помилкові враження про точку зору людей.
Хто платить за лайки?
Маніпуляцією є і додаткові смисли, які закладають у свої повідомлення маркетологи і піарники. Потрібно пам’ятати про те, що соціальні медіа, такі як Facebook, Twitter, Instagram, — це насамперед платформи, головна мета яких — заробити гроші.
Медіа та інформація більше не є тим, що впливає на нашу культуру. Це і є культура.
6 правил медіаграмотності для вашої інформаційної безпеки
Ви миєте руки перед вечерею, готуєте на чистій воді і чітко знаєте, скільки ложок цукру можна з’їсти в день? Тоді гарна ідея — виробити правила і для вживання інформації.
1. Формуйте свою стрічку новин у соцмережах безпристрасно
У сучасному суспільстві контент має змогу створювати кожен. Але якщо вам не подобається інформаційний продукт, ви маєте право адекватно зреагувати і відмовитися від нього. Не варто додавати друзів із жалості, демонструючи мережевий альтруїзм. Не додавайте людей тільки тому, що у них милі фотографії або це ваші старі знайомі. Тут потрібен тверезий розрахунок і свідомий вибір.
2. Видаліть недостовірні джерела
Якщо людина публікує дурниці, це достатній аргумент, щоб видалити її зі свого кола друзів.
3. Не відволікайтесь на те, що для вас не важливо
Вам не обов’язково стежити за модними трендами, розуміти політику, бути в курсі всіх коливань валютного ринку і знати імена голлівудських акторів. Ви маєте право чогось не знати, не цікавитися чимось, не стежити за цим.
4. Слідкуйте за якістю
Інформаційне середовище складається з простих і складних вуглеводів. Прості вуглеводи засвоюються на льоту, дарують моментальну насолоду і шкодять здоров’ю. Після такої їжі апетит подвоюється — ви починаєте потребувати більшої дози доти, поки не відчуєте себе погано.
Повільні вуглеводи, навпаки, складні для засвоєння. Але саме вони можуть дати відчуття наповненості, змісту і мають складати основу вашого інформаційного меню. Це, наприклад, якісна аналітика, пізнавальна інформація, освітні проєкти.
5. Живіть своїм життям
Багато медіа дублюють інформацію з інших медіа, які в свою чергу отримали інформацію з третіх джерел, а ви це все поглинаєте. Закрийте стрічку і живіть повноцінним життям.
6. Виділяйте час, щоб подумати
Відволікайтеся від нескінченного потоку інформації та її аналізу. Побудьте в тиші, подивіться, послухайте. Не бійтеся чогось не розуміти або проґавити час, не споживаючи нові дані. Профільтруйте свої думки, давши їм ковток інформаційного детоксу.
Немає коментарів:
Дописати коментар